Як цей Свiт дозволив розстрiл!!!
Розстріляли, розбомбили!
Стогне з болю Батьківщина.
Вже незлічено могили.
Серцю щемно — воно крає.
Горло ріже гнів та туга.
Але навіть Бог не знає
Коли жах війни цей стухне.
Засіріли краєвиди,
Обгорівши від пожарів.
А будівлі мов приви́ди
Поруйновані з ударів.
Боже, Боже! Україно!
Де ж твоя краса та радість!?
Де ж в любові божій, сила
Аби захистити святість!?
Вже терпець урвався зовсім.
Вже немає сил дивитись.
Як цей Світ дозволив ро́зстріл!!!
Нам лишилось знов молитись...
Свидетельство о публикации №126050900675