Як цей Свiт дозволив розстрiл!!!

Убивають Україну!
Розстріляли, розбомбили!
Стогне з болю Батьківщина.
Вже незлічено могили.

Серцю щемно — воно крає.
Горло ріже гнів та туга.
Але навіть Бог не знає
Коли жах війни цей стухне.

Засіріли краєвиди,
Обгорівши від пожарів.
А будівлі мов приви́ди
Поруйновані з ударів.

Боже, Боже! Україно!
Де ж твоя краса та радість!?
Де ж в любові божій, сила
Аби захистити святість!?

Вже терпець урвався зовсім.
Вже немає сил дивитись.
Як цей Світ дозволив ро́зстріл!!!
Нам лишилось знов молитись...


Рецензии