Узбагойся i маши
то це доволі смішно, й мій регіт з цього не спинити
Ті, хто так бояться свою кров,
скакають белаберно, до себе безжально, в пута Гіменея
не кожній Гері відро води піднесе:
пирскають мої тільця - наче труять мохи,
в самих, не глядя, печери хащами позаростали,
і тільки гінекологи й шугарингу майстри тихо матюкаються в ніс
Кров з носа через рот.
Самозакохані, старіючи, так-сяк люблять себе,
а самовпевнені в увєрєнності в сьогоднішньому дні -
зацикленні на м'ясі.
Добиті-недобиті добивають мене...
Я прокинуся, а ваші імена навіть не прозвучать, як і не було
Іде усе до цього.
Я все жду сну.
І навіть вже не кохану.
2026-05-09
Свидетельство о публикации №126050905898