***

Ненадісланий лист




Вже вдвічі,тату,старша я від тебе.
Вже скроні мої вкрила сивина.
Так сталося,нажаль, тебе забрало Небо.
Так скрипки обірвалася  струна.

Тебе я пам'ятаю молодим і дужим,
Катав нас з мамою по річці на човні.
Я знаю,що мене любив ти дуже
І часто говорив про це мені.

Я пам'ятаю,як садив мене на плечі,
Коли я втомлювалась,пішки ідучи.
 Як ти збирав свої рибальські речі,
А мама хвилювалася, тебе ждучи.

Мені ти говорив:"Та я за тебе
Любого кри;вдника зубами загризу"
Сама я з ними розберусь,як треба,
Бо вже давно тебе немає поблизу;.

Нажаль,ти дуже рідко в снах  приходиш...
Я так чекаю зустрічей отих!
Буває, собі місця не знаходиш.
Спаса молитва і звертання до святих.

Мені тебе завжди не вистачало -
Тепла,любові,вірного плеча.
Мій таточку,як би ж я тільки знала...
В той день я б заховала від дверей ключа.

Тебе б я нікуди не відпустила,
Хоча,хто б слухався мале дитя...
Тепер я відчуваю твої крила,
Мій Янголе,моє ти укриття.

Колись зустрінемося ми з тобою,тату
І наші обійми не знатимуть кінця...
А поки залишається чекати,
І перед образами ставить каганця.