Наше серце… Яке ж воно ніжне!
Можна легко розбити його.
У дитини воно – ще безгрішне:
Навкруги бачить тільки добро.
А з роками навчиться любити:
Таке трепетне, щире, палке
І довірливе, людям відкрите,
Безсловесне, але – золоте!
Подорослішавши, зрозуміло,
Ще відчує і горе, і біль,
І різницю між словом і ділом,
Де любов – просто фарс, водевіль.
Серце може, як вазу, розбити
Нищівне одне слово гірке,
В одну мить перед світом зганьбити…
А воно лиш з докором зітхне.
До країв переповнившись болем
Від уколів отруєних стріл,
Перетвориться в серце героя
І позбудеться злих антитіл.
Добре, любляче, зранене, чесне,
Стане сильним, відважним, як лев,
Як у казках про пристрасть у серці
Мужніх лицарів до королев.
08.05.2026
Наше серце
© Copyright: Людмила Данилова, 2026
Свидетельство о публикации №126050805451
Свидетельство о публикации №126050805451
Рецензии