Червона нитка
Що крізь долю пройшла, наче буря важка.
Наче плуг по землі, по живому, по серцю одвічно,
Залишивши сліди, де тепер самота і журба.
Я для тебе — лиш хвіртка домашня і зручна,
Що колись відчинялась тобі без вагань.
Та тепер вона тихо стоїть нерухомо,
Назавжди замкнувши відлуння бажань.
А за нею — кохання безмежного море,
Де ще досі живуть наші сміх і слова,
Де світанки палали, де сварки і сльози прозорі
Переплелися, немов польова трава.
Тільки тиша застигла у кімнатах порожніх,
І дзвінкою останньою краплею в темряві днів,
Відгукнуться у спогодах Місяця Повні,
Мої ніжні й сумні недоспівані серцем вірші.
Свидетельство о публикации №126050805431
Чому українською так сильно звучить? Хто це може пояснити?
Бимот 08.05.2026 16:20 Заявить о нарушении
Инесса Клышко 09.05.2026 00:28 Заявить о нарушении