Скільки нам іще лишилось днів, годин, хвилин,
Поки не розправив крила мій окситоцин.
Поки за руку тримаєш, граєш у слова, -
Моє серце оживає, бо Любов права.
Обіцяю бути поруч, доки не тягар.
Мою руку, мою Кору ти прийми у дар.
Бо біжиш в мої обійми навіть у пусті!
Буду пам'ятати сміх твій і у забутті.
Часоплин, як млин небесний перетре на пил
І війну, і перехрестя й щоглу для вітрил...
Як згадаєш добрим словом, прийду уві сні
Принесу тобі казкові крила запасні.
Скільки свят у нас в запасі, поки не кінець,
Вчитель мій та першокласник, Янгол Посланець
Лена Жажкова
08.05.2026
Янгол Посланець
© Copyright: Елена Жажкова, 2026
Свидетельство о публикации №126050803947
Свидетельство о публикации №126050803947
Рецензии