В волосах твоих одуванчики-солнце...
І сама ти, як квітка в моєму житті,
І в усмішці твоїй стільки ніжності й зваби,
Що вклоняються зорі твоїй чистоті!
Травень швидко ступає по шовковим травам,
Все цвіте і буяє в первісній красі.
Ми йдемо по землі, осяйній та яскравій,
Де купаються ранки в холодній росі.
А навколо бринять солов’їні акорди,
Вітер лагідно гладить обличчя твоє.
Я на тебе дивлюсь із любов’ю і гордом,
І молюся до Бога, що ти в мене є.
Ці кульбаби, як іскри травневого раю,
Розлетяться, як промені в синю блакить...
Я в очах волошкових потрохи зникаю
І не зможу забути цю радісну мить.
Свидетельство о публикации №126050706896