Моє відображення в синіх очах
Завжди віддзеркалює промінь кохання.
І вечір, у теплих своїх кольорах,
Зробив в унісон наших пульсів звучання.
Стихають вітри, розквітає бузок,
Щоб нас огорнути туманом цвітіння
Тепер ти - король потаємних думок,
Мій захист, а може саме провидіння.
Ні сон, ні примара - людина жива.
Звичайна, як всі - ти із крові і плоті.
Шепочеш на вушко пестливі слова,
Підтримуєш крила мої у польоті.
А хочеш, тобі розкажу свої сни?
Чи вірші зчитаю із ліній долоні
Про те, якщо поруч зі мною є ти -
Я бачу себе в королівській короні.
7.05.26
Синьоокий королю
© Copyright: Наталия Рыбальская, 2026
Свидетельство о публикации №126050706391
Свидетельство о публикации №126050706391
Рецензии