про маруду та пустелю
Наліво пустеля, і справа пустеля,
і вище небес простирається стеля,
і серденько б'ється в упалій клітині.
Де щасно на світі нещасній людині?
Навіщо ти, Боже, залишив сумління,
людині від цього до горя тяжіння.
Ні за що блукають незаймані душі?
За келих вина і за хліб цей насушний.
Світлина: Вільям Блейк.
Ноемінь благає Рут і Орфу повернутися до країни Моава. 1795.
Свидетельство о публикации №126050406260