Дмитрий Нестерович

Ольге Владимировне
 
Хотя немного с опозданием
Хочу поздравить с Новым годом!
Чтобы сбылись  Ваши желания —
Быть рядом со своим народом!
 
Еще хочу Вам сердцем пожелать,
Чтоб никогда Вы не болела,
Дарить улыбку нам, не унывать,
И чтоб душа от счастья пела.
 
Еще хочу в своем признании
Всех благ, удач Вам  пожелать.
Любые в жизни испытания
С достоинством все принимать.
 
Так с Новым годом, новым счастьем
Желаю Вам я на века.
И пусть исчезнут все ненастья.
Из Вашей жизни навсегда!!!
 
Осінь в душі
 
Для мене осінь вже настала
І на душі так сумно стало.
Сиджу один я в своїй хаті —
В такій сумній і небагатій.
 
Нема нікого — тут тільки я,
Та вітер в проводах гуля.
І сонечко ледь-ледь вже гріє.
То де ж ти є, моя Маріє?
 
Телефонуй мені хоч раз,
Зігрій же душу мою враз,
Щоб я нараз повеселів
Від твоїх теплих, ніжних слів…
 
Нема. Забула зовсім, зовсім.
В мені, мабуть, розчарувалась.
Не винен я, то все та осінь
Мої надії обірвала.
 
Життя проходить. Скоро фініш.
І знов звертаюсь я до Бога:
- Я знаю — мене ти не залишиш,
Хоча й тяжка моя дорога...
 
Ми перед Богом всі в отвіті.
Та доки живемо на світі,
На краще віримо життя.
щасливе, світле майбуття.
 
 
Братчик брата там вбиває
 
Ми надіялись на чудо,
Що закінчиться війна.
Що настане мир у світі,
А його нема й нема.
 
Скільки ж нам на це чекати,
Щоб настав той мир у нас?
Та ніхто не має знати…
Знов запитую у вас,
 
В тих хто тішиться війною,
В тих, хто любить жах і кров:
-А чи згідні ви зі мною,
Що кровава в вас любов.
 
Та любов, що смерть приносить
В дім сердешним матерям.
Що уклінно Бога просять
Зберегти життя синам.
 
Братчик брата там вбиває.
А чи знають хоч - за що?
Та сам Бог того не знає…
Так скажіть мені — за що?