Ми досіялись криком до хрипу,
Ми дорогу шукали в пітьмі.
Скільки зрадницьких, хитрих підступів
Натерпілись на цій землі?
Нас ламали чужі ікла-звіри,
Нам плювали у чисту брань.
Та страшніші за ворога зайди —
Ті «свої», що торгують життям
Україно, розхристана й горда,
Ти не станеш рабинею знов!
Хай сичить язиками ця орда —
В наших жилах не вода, а кров.
Досить сліз і пустого розбрату,
Час палити іудин слід!
Зійде сонце над нашим порогом,
І здригнеться від правди світ.
На схрещеннi iуд i зайд
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126050307789
Свидетельство о публикации №126050307789
Рецензии
