Казка, , терновий шлях, , частина перша

То було рік, коли всі зорі, на небі стройіли узори і люди жили як раби,але були такими нє усі,то врем'я було чаклунів,і відьом різного гатунку,і всі хотіли щастя шлунка і райа вищого гатунку.То вітер,то негода але історія не випадкова ії розказував Ганусь сліпий алє його чомусь саме Бог любив, бо йому 100 а Бог его і досі нє прибив,бо був так само,сліп на око старий Парфії і він товже прійшов до Бога.Старий Ганусь кричали ми в дитинстві то розкажи нам казочку про поросячє царство,Ганусь то ставав серед столу, до нього бігла дітвора,село то нашє було в лісі, карпатські гори, мєльник спав болів він спиртом був трошечки хворівшим.То наш сліпий Ганусь як тільки його сіда вилика борода почула всі
розсілись у стола сказав, сьогодні ніякого старого а тики новє розкажу,то був я свідком як Андрій Гучума,козак пристойно бився з стулом, і мєчь його як він мені казав отравлен з його сєла сусідскім кумом бо кузньойю володіла, точніше записана на кума володіла то кума,вона і відьма і дружина і трошкі чаклувала, а ядом отравлял всє кум, ворог що мечь його попав одразу вмер або стогнав.Коли я бачив зорі Божі,і мандрував серед Січі то на перехресті вулиць і дороги сєла Тєрновє що любили козаки,я впав сповідався Ганусь бо отказали ноги на перехресті селища то я побачив троє,козак,з кодилом поп ішов та і просто йшов то й мимо,і дівчина дєсь років 207,шуткую засміялись діти вона на спадщину спішила у кар'єрі і вітер тільки про свистів пилюкою я їй і благословив.То дід ви позабули про козака,так гучно прокричав Степан Порсака.А шо Ти ляси точиш діду я хочь сліпий а казка нє про тєбє так Степан,дааа діду.Приліг я на перехресті і дивлюсь картину,пройшов дєсь час підйіхав і козак.Мєні тоді було під 78,і привітавшись з чорного коня сказав,, Вітаю братє чим можу допоможу дам що зможу чого на перехресті і яку тримаєте дорогу підняв мєнє і дав попити воду.Як звать тєбє козачє?То я Андрій Гучума мій шлях із Запоріжжя у карпатський край,А я Ганусь без роду мандрую світом шануючи природу.Чи знаешь ти Ганусь дє в Терновому відпочити козаку в нєгоду.зі мною йшов Тарас Пертишко казав в Терновому йє чіла пива діжка і відпочинок по козачкі У хаті Відьми баби Насти.То і добре ходім у двох покажиш хату.і ми побігли як брати нє знаючи друг друга.бо на перехресті потемніло і Богу стало жалко нас.Та нє хропіть вжє дід Панас...