Жизнь переворачивает дни

Життя гортає днів юрбу,
Сторінку травень починає.
«Немає часу на журбу?»
І на весну, на жаль, немає.
За нами час у слід спішить,
За обрій манять цілі нові.
А травень спалахом згорить,
Як квітка пізньої любові.
Залишить спогади-листи,
Старі, пожовклі та прим’яті.
Вагу їх важко так нестИ —
Борги, що потребують сплати.
Весну немов хто проковтне,
І кожен крихту щастя втратить.
Все відцвіте. І все мине...
Як зберегти ці миті святі?
Час, зупинись, де п’є бджола
Нектар із яблуні і вишні,
Де вітер, сповнений тепла,
Нам зігріває душі грішні!
Життя гортає днів юрбу,
Сторінку травень починає...


Рецензии