Мелодiя кохання

Палає маковим вінком
За полем обрій в час вечірній,
Весна, просочена бузком,
Зорить у мрії ностальгійній.

Дрімає ліс у напівсні,
Чарують квіти розмаїті,
Розносить вітер по землі
Казкові трелі солов'їні.

Травневий шепіт солов’їв
В гаю, де озеро іскриться,
Жагою щирих почуттів
В душі натхненнями роситься.

Співає пісню соловей
Про все, чого душа чекає,
У серці від жарких страстей
Зерно надії проростає.

Найкращі в світі почуття
Хвилюють силою жадання.
У нотах ніжності  – життя,
П'янка мелодія кохання.


Рецензии