ЧОГО НЕ БУДЕ
Вона:
На столиках свічки замерехтіли.
Ми від очей сторонніх вдалині.
Ми зараз вдвох, як вже давно хотіли,
ти ще нічого не сказав мені...
І поки лине пісня недоспівана,
і поки в залі музика звучить,
хай не минає наша ніч омріяна,
не поспішає так світанку мить..
Боюсь, спаливши небокрай вогнями,
засяє сонце раптом з висоти.
І знаю я, що буде поміж нами,
чого не буде, знаєш тільки ти.
Він:
Від пристрасті ніхто не застрахований
і амулетів дотепер нема.
Минеться літо, потім тільки спогади
і дуже довго тягнеться зима...
З тобою я іще зазнаю лиха,
боюся - може статися біда.
Буває так, що і в лагуну тиху
вривається нестримана вода.
Нарине несподіване цунамі
і змиє все, що заступає шлях.
І знаєш ти, що буде поміж нами,
чого не буде, знаю тільки я.
Разом:
І поки лине пісня недоспівана,
і поки ще для нас лунає джаз,
хай не минає ніч, така омріяна,
а відповіді нам ніхто не дасть.
І поки небо ще не вкрив рум'янець,
ми разом і не треба цих думок.
Нам заздрять всі, хто дивиться на танець,
що ми його виконуєм удвох.
Ми постаємо, наче на екрані -
прожектор вилучає нас з пітьми.
І знають всі, що буде поміж нами,
чого не буде, знаєм тільки ми.
***********************************
За мотивами лірики Вілена Черняка
"Чего не будет"http://stihi.ru/2008/01/23/3506
Свидетельство о публикации №126050208352