Падав цв т

                Екс.

                **. ***. *"               **  ***. **
            Забіліло  подвір'я  біленьким
            сніжком.
            Це  фату  свою  вишня  знімає.
            Відцвіла'... І  змарніла  стоїть
            за  вікном.
            І  замріяно  з  сумом  зітхає...

            У  черешні - сестри  цвіт  тако'ж
            обліта.
            А  як  дві  наречені  стояли !
            І  здалося  мені,  що  то  я 
            молода...
            І  в  садку  ми  з  тобою
            стрічались...

            Вітер  дув,  і  гілками  махав
            без  жаллю...
            Що  йому  ця  краса  неймовірна ?!
            Ти  казав   мені  палко  тоді:
           " Я  люблю'!"
             І  питав,  чи  тобі  буду  вірна...

           Та  про  вірність  свою   ти  чомусь 
           забував...
       ... Цвіт  щороку  з'являвся  і  падав...
           Знов  доріжки  стелив  і  так
           сумно  кружляв.
           І  писав  на  землі  слово  "зрада"...
                * *** *

            Людмила К.- В.
              1.5.26.