Упали роси на стежки в діброві,
рум‘янить сонце неба височінь.
Посеред лугу, у траві шовковій,
смарагди розгубив хтось уночі.
На клумбі рясно розпустились ружі,
росою вмились, у чеканні всі-
Їм джміль мохнатий пелюстки цілує.
Хвилюються поодаль пшениці.
Радіє серце кольорам і звукам,
птахи кружляють в небі з краю в край.
А ти мерщій бери мене за руку-
для нас увесь цей пишний дивограй!
Дивограй
© Copyright: Елена Войнаровская, 2026
Свидетельство о публикации №126043000517
Свидетельство о публикации №126043000517
Рецензии