А, може...

А, може, ще підемо  слід у слід,
рука в руці, як і колись  хотіли?
А зараз дай   оговтатись від бід,
що звідусіль, немов круки, обсіли.

Що мрії? Впали ще тоді на дно,
розбилися об сподівання  марнні
Хоч і живу одна, та всеодно
не     поспішаю на трамвай останній.

Пришпилила  його, нехай стоїть-
не треба бігти кожен день ізрання.
А може, ще прокинеться в  мені
й розквітне  нерозтрачене кохання?

*************************************
Большое спасибо Семёну Кацу за замечательный перевод:

А, может...

А, может, мы ещё пойдём след в след,
рука в руке, как прежде и хотели,
но дай сейчас оправиться от бед,
что серыми воронами насели.

Где сны мои? Они ушли на дно,
разбились как надежды о каменья,
Хоть я живу одна, но всё равно
спешить не стану на трамвай последний.

Он остановлен — пусть стоит себе,
не рвусь к нему я утреннею новью,
но, может быть, окажется в судьбе
и одарит нежданною любовью.

Семён Кац