Вiтрила

Дивлюсь в вікно і бачу море,
Як хвилі б‘ються об причал,
І наші згадую розмови,
Аж до світанку ті розмови-
Ти повернутись обіцяв.

"Моя ти зіронька вечірня..."-
Мені тоді ти говорив,
А я все слухала, наївна,
Тебе я слухала, наївна,
А вранці корабель відплив.

На нас звалилося цунамі,
Були готові до звитяг,
Дев‘ятий вал боровся з нами,
Кохання, думала, між нами,
Та вдалині майнув твій стяг.

Надіялась, усе ще буде,
Ти знов повернешся сюди.
Не помічала пересуди,
Про нас одні лиш пересуди
І хвилі змили всі сліди.

До порту іншого прибило
Чи ти ще й досі на мілі?
Не виглядаю я вітрила,
Твої невидимі вітрила,
Бо є ще й інші кораблі.

09.03.2026 р.

**********************************
Большое спасибо Семёну Кацу за замечальный перевод:

ПАРУСА

Смотрю в окно и вижу море,
где волны бьются о причал.
Я думаю о разговоре,
последнем нашем разговоре,
как ты вернуться обещал.

Ты звал меня вечерней зорькой,
ты так красиво говорил,
что думать мне об этом горько,
мою наивность помнить горько,
и твой прощальный нежный пыл.

Нас опрокинуло цунами,
нас поднимал девятый вал,
я верила—любовь меж нами
победными взмахнёт крылами,
но парус твой вдали пропал.

Надежды хрупкие осколки
на твой возврат я берегла,
не замечала кривотолки,
о нас обоих кривотолки,
но буря все следы смела.

К другому ли пришёл причалу,
остался ли ты на мели?
Я парус твой не замечала,
невидимый—не замечала,
видны другие корабли.

Оригинал:http://stihi.ru/2026/05/15/4446