(Вільний переклад /
поетична адаптація вірша авторки
Нежнаянежность http://stihi.ru/2013/07/16/5775
Якби курила — пускала б димом
Спогад про твої очі...
І попелом, ніби снігом сивим,
Вкривала б холодні ночі.
Якби пила — то дзвонила б різко,
В крик розбиваючи тишу!
Якби я вміла спалити іскру —
Стала б чужою і злішою!
Але не вмію... Безсила й гола
Перед твоїм цим поглядом.
Я зранена птаха у чистім полі,
Скована лютим холодом.
Без тебе не вмію я дихати,
Що без води ця земля?
...Стала б твоєю єдиною втіхою,
Якби зуміла я...
Історія вірша:
«Бути вільною, але зраненою. Бути всесвітом, який самотужки малює свій шлях уздовж холодного берега. Без тебе не вмію я дихати, що без води ця земля? Мій вільний переклад і глибоке відчуття моменту».
Цей текст — моя спроба самолікування через поезію. Я взяла за основу чуттєву історію іншої авторки й переосмислила її мовою власного серця.
Як би зумiла... iз циклу Ще та поетеса
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126042903643
Свидетельство о публикации №126042903643
Рецензии
