На подв р у батьк в
я під весняний крик котів
приїхав знову у село,
та не знайшов,що так хотів.
Почув зозуля десь кує,
до брами рідної дійшов
подвір'я батьківське моє,
я завітав до тебе знов.
Зайшов до матінки у сад,
де я щасливим був колись,
це десь десятків п'ять назад,
бо вже і сам,мов жовтий лист.
Стара канава без води,
в саду на яблуні рубці,
шукав матусеньки сліди
й сльоза скотиласи по щоці.
Там,де паркан набік схилився
лоза підставила плече,
садок цвіте,та зажурився,
що час немов ріка тече.
Лозою плакав виноград
ліс захлинався у грозі,
за тим,колишнім,плакав сад
дощ допоміг гіркій сльозі.
Та доки землю дощ мочив,
допоки місяць не зійшов,
я біля ганку відпочив
і лиш тоді назад пішов.
квітень 2026
О.Чубенко-Карпусь.
Свидетельство о публикации №126042902819