А вона найкраща із усіх,
Тих кого він бачив в цьому світі,
Хто дарив йому той сладкий гріх,
Прив'язав до себе тонкой ніттю.
Прив'язав навічно до краси,
Почуттям безмежним і строптивим,
Світлом як у майскої грози,
Поглядом яскравим та ігривим.
Так вона найкраща із усіх,
Тих кого любив в цілому світі,
А її жіночій звонкий сміх,
Згадує він знову кожної миті.
Пам'ятая першу зустріч глаз,
Колір тих очей що так бентежить,
Поцілунок в самий перший раз,
І сліди помади на одежі.
А вона найкраща із усіх,
Тих кого впускав без стуку в душу,
Той кому ложив життя у ніг,
Небоясь що можна то разрушить.
Довіряя тим рукам любов,
Що писала долі всій вселеной,
Краскою так схожою на кров,
Імена Оксана і Євген.
А вона найкраща із усіх,
Тих кого він бачив в цьому світі,
Хто дарив йому той сладкий гріх,
Прив'язав до себе тонкой ніттю...
27.04.2026
А вона найкраща...
© Copyright: Евгений Приазовский, 2026
Свидетельство о публикации №126042701902
Свидетельство о публикации №126042701902
Рецензии