П1сня Прогулянка до раю

Ми вийшли вранці - день такий ясний,
Весна купалась в крапельках роси,
Стежина кличе - йдемо навмання,
І теплий вітер ніжно підганя.

Зустріли курочок край тихих дворів,
Вони кудкудакали- зазвучав спів,
А в теплому болоті, в в сонячнім теплі,
Пуголовки грілись, шустренькі такі.

Весна іде- і серце ожива,
У кожнім кроці музика жива,
Пташки співають, небо голубе,
І ця прогулянка у рай земний веде.

А далі стадо баранів у траві,
Спокійно пасуть і з ними малі.
І пташки ніжно щебетали,
Звуків дивний світ відкривали.

І сад розквітлий - білий, мов фата,
Яблуні, груші, алича ясна.
Духмяний цвіт, мов казка навкруги-
І час спинився в тиші, і думки.

Весна іде- і серце ожива,
У кожнім кроці музика жива,
Пташки співають, небо голубе,
І ця прогулянка у рай земний веде.

І ось ми в лісі- справжнім , чарівнім.
Грає вітер  у листі молодім.
А тінь і світло грають між гіллям,
І серце слухає природний храм.

Дерева світять, мов далекі сни
І кличе вічність в глибину весни.
І крок за кроком, чітко,як закон
Там серце й ліс  звучать в унісон.

Між небом і землею- тонка струна,
Торкнись- і в серці озветься вона.
І світ розкриє тайни навкруги
Де ми - це світ, і світ- це знову ми.

Весна іде- і серце ожива,
У кожнім кроці музика жива,
Пташки співають, небо голубе,
І ця прогулянка у рай земний веде.