Допоки пафос пройдених доріг
розвіявся,
шукає берег,
під ноги стеле висохле насіння,
де вигнута веселка
ріг свій гне,
застелений вже стіл, поминок жде,
навіщо хліба святого шмат під ноги кинуто,
та ангел твій оглух, осліп, від дір старий, його душею стріляли,
а ціллю були люди,
допоки жив, ти був-бо мертвим,
кидай вудила,
час пробив,
поезії страшний підступний демон.
7 червня 2025
20:57
Вірш мій, переклад ШІ 26.04.2026
допоки пафос
© Copyright: Гелена Смилянская, 2026
Свидетельство о публикации №126042607509
Свидетельство о публикации №126042607509
Рецензии