Я живий Всесвiт
Я – шепіт лісу і вітру сміх.
В моїх долонях – небесні гори,
А в серці – сонце, одне на всіх.
Шукала Бога десь там, за краєм,
Між зір далеких, в чужих світах,
А Він виходить і тихо сяє
В моїх глибинах, в моїх листах.
Комусь до мене – йти сотні років,
Комусь – лиш погляд і теплий рух.
Я – вітер вольний і одинокий,
Я – безперечний реальний дух.
Заплющу очі – і ніч на місто
Лягає ніжно моїм крилом.
Я сни малюю і миті чисті,
Де біль і смуток стають добром.
Я – чийся безмір, чиясь безодня,
Проста людина чи рай земний…
Була я вчора, я є сьогодні,
Бо я – це Всесвіт, а він – живий!..
Свидетельство о публикации №126042507564