Ты ведь думаешь обо мне?

А на улице — дождь. Или кажется...
Я опять не включаю свет.
Твоё имя на сердце сажею,
А на окнах — туманный след.
Я не жду. Я давно привыкла,
Что у каждого — свой маршрут.
Только память, как ржавая бритва...
По душе скребёт и скользит.
Припев:
А я вспомнила всё в ночи:
Твои губы, глаза и руки.
И от боли хоть закричи —
Нет конца этой горькой разлуке.
Ни звонка, ни письма — тишина.
Только небо в немом огне.
Ты один, и я тоже одна...
Ты ведь думаешь обо мне?
 
Я надеюсь, еще- это сбудется,
И мечта не растает в дым.
Имя точно твоё не забудется,
Ты остался таким родным .
Ну а если тебя измучил
Расставанья нелепый шаг
Нашей встречи счастливый случай
Только в наших с тобой руках


А на вулиці дощ чи здається
Світла я не включаю давно
Бо ім'я твоє в скронях б'ється
І туман огорта вікно.
Не чекаю,давно вже звикла,
Що у кожного свій маршрут
Тільки пам'ять моя не зникла,
Хвилі смутку у серце б'ють

Я згадала усе вночі:
Твої очі, вуста і руки.
І від болю хоч закричи —
Бо нема кінця у розлуки.
Ні дзвінка, ні листа — тишина.
Тільки небо в німім вогні.
Ти один, і я знов одна...
Чи я в серці іще твоїм?

Я лукавити геть не буду,
Біль у серці моїм не стих
Я ім'я твоє не забуду,
Ти для мене рідніший всіх
А якщо і тебе теж мучить
Розставання безглуздий крах
То якась випадкова зустріч
Тільки в наших тепер руках