Не д;шу. Завмираю і мовчу…
У грудях чую музику душі.
А серце б’ється полум’ям вогню,
Летять думки у далі голубі…
Здається, що безмежний океан
Тримає ноти в чаші з теплих хвиль.
А я злітаю!.. Дивний дельтаплан
Мене несе за сотні тисяч миль…
В душі звучить невидимий акорд,
Пливуть назустріч білі кораблі,
А ось з високим берегом фіорд,
Над ним – легкі магічні баранці.
Я бачу села з пелюсток троянд
Без галасу і стану метушні,
Мене вітає неба діамант…
О, як хвилює музика душі.,..
Як тихо! Красно!.. Це немовби сон!
Вбираю звук, як сонячну блакить,
Підспівую з душею в унісон,
Немов мене нічого не гнітить…
Закривши очі, я лечу, лечу
У ті краї, де спокій і зоря.
Я відчуваю у душі жагу
І віддаюсь мелодії сповна…
Чую музику душi
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126042401830
Свидетельство о публикации №126042401830
Рецензии