Весна неспішною ходою
До серця ранком увійшла
І разом з ніжною журбою
Тебе у мріях принесла.
Дурманила солодким цвітом,
Де кожен подих — наче ти,
І сон, що став твоїм привітом
Із задзеркалля самоти.
Бентежила, така невпинна,
Заснуле звала з забуття,
Бо там, де ти — там щастя лине,
І починається життя…
Весна неспiшною ходою...
© Copyright: Ольга Гресс, 2026
Свидетельство о публикации №126042206448
Свидетельство о публикации №126042206448
Рецензии