Не показуй невтішнії сльози
Посивіє від них почуття
Чому серце скували морози-
А на вулиці квітне весна!
Щиро мріє закохана мить
У шалений той простір очей
І чомусь вабить ніжна блакить
Молодого бузку у дверей.
Та весільно тебе обів'ють
Згадки часу щасливого вдвох
Та дбайливо тебе пригорнуть
Наче знають цю тайну обох.
Пригадаєш трояндовий рік
Що ревниво дивився услід
Та збентежено дивно прорік:
"Золотих і закоханих літ".
22 квітня 2026 рік (Загреб Хорватія)
***
© Copyright: Инна Штефан-Токич, 2026
Свидетельство о публикации №126042205708
Свидетельство о публикации №126042205708
Рецензии