Желтые листики у клена

Жовте листячко
У клена
І зав;ялий цвіт калини
Чи наснилося мені…
Чи в природи диво
дивне?

Ні, не сниться,
Бачу я
Та й питаю я у клена:
Чому листя пожовтіло
То ж весна, чом не 
Зелене?

Всі давно про тебе
Знають
Ти є символом кохання
Бо ти душі відчуваєш
Прагнеш їхнього    
Єднання

…Та кругом царює
Тиша
Листя вітерець тріпоче
І відкрився мені стиха
Й сумно так мені    
Шепоче:

Жовте, бо сумують    
Вдови
Сиротами стали дітки
Не загоюються  рани
Почорніли з горя      
Лебеді й лебідки

В вирій душі         
Відлітають
Молоді… талановиті…
Кров;ю землю
Поливають вороги
Несамовиті

Боже милий, дай
Нам сили
Поможи усім єднатись
У борні проти насилля
Й слова Твого не   
Цуратись

Щоби листя не
Жовтіло
І не в;янув цвіт калини
Радо щебетали діти
Й небо було всюди   
Мирним
VG


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →