Прислухайся, весна iде
На стрітення читали ваші очі:
Ви думали, що вас воно мине,
Неначе дні святкові та робочі?
І хоч біда чіпляється до ніг,
Коли йдемо калюжами чи снігом,
Хай кожен вірш мій буде оберіг
Тому, хто став державі оберігом.
***
Ненадруковане також існує,
Прислухайся чи не погодься з тим,
Що створює усе, а не руйнує
Небесний дух промінням золотим.
Він дуже близько інколи підходить
До пам’яті, щоб кожен зрозумів:
Світ за очі тебе не розум водить,
А те, що ти збагнути не зумів.
***
Середи`на лютого ось-ось,
Вже синиці дзінькають на ве`сни:
Дуже рано бачу знов когось,
А невдовзі сам Господь воскресне.
Сам собі гортаю календар,
Стародавній твір якогось діда:
Як чудово мати Божий дар
Й дітися тобі від нього ніде.
Студія «Горицвіт», лютий 2017р.
Свидетельство о публикации №126042101841