Храм незабутний сюита

  Храм незабутній
             сюїта

Те сонце юності нестримне,
Безцінне і летюче там –
На терезах життя й на стрижні
Років є храм.
Храм розквіту й пізнання світу
Від сподівання до химер,
Гудіння бджіл в вишневім цвіті,
В днях хабанер

Приспів:
Що не пережило
Серденько рідне –
На цій планеті,
На Землі;
О, скільки радісних
Днів безобідних,
І щемних –
То з чиїх велінь?
В краях лелечіх
Ми зросли,
Були там коні і воли,
Там річечка
Через поля –
То Батьківщиноньки
Земля.

Там стільки запахів відкрито –
Бузку й фіалок аромат,
Проявника й гіпосульфіту
І перший фотоаппарат.
Та все так швидко відлетіло,
Як хвіртки-сонечка десь скрип.
Мерщій, в життя нам так кортіло.
Зостався схлип…

Приспів:
Що не пережило
Серденько рідне –
На цій планеті,
На Землі;
О, скільки радісних
Днів безобідних,
І щемних –
То з чиїх велінь?
В краях лелечіх
Ми зросли,
Були там коні і воли,
Там річечка
Через поля –
То Батьківщиноньки
Земля.

В’ячеслав Шикалович
06.02.2021р. – 20.04.2026р.
Мелодія на слова пісні: