Мій сину, ти ведеш до Бога,
Моя молитва — твій поріг.
Яка б не випала дорога,
Любов моя — твій оберіг.
Через тривоги і чекання,
Через безсонні довгі сни,
Через надію й сподівання,
Що дочекаюсь я весни.
Через ту вишню, що розквітла,
І через тепле «як ти, мам?»,
Ти — моє джерело для світла,
Мій тихий шлях спокійним снам.
В твоїх очах — моє безсмертя,
В твоїх руках — мій мир і гарт.
Життя складне, мов те почертя,
Але твоя любов — мій скарб.
Приїдь, синок, в обійми мами,
Де пахне хлібом рідний дім,
Де ми зціляємось серцями,
І стає затишно усім.
Мiй син
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126041705805
Свидетельство о публикации №126041705805
Рецензии