А ми сховали серце від людей,
Сховали спогади свої та мрії.
Серед холодних, кам’яних ночей
Ти — мій єдиний промінь і надія.
А ми до серця пригорнули сни,
Вони лікують наше сьогодення.
Чекаємо своєї ми весни,
Щоб віднайти у ній благословення.
А ми плекаємо безцінну мить розмов,
Що ніжним шепітом лоскочуть душу.
У них ожила знову та любов,
Яку нічим я більше не порушу.
Ми розквітнемо разом із весною,
Коли затихнуть відгуки війни.
Ми станемо нарешті тишиною,
Яку так довго бачили у сні.
Сховане серце
© Copyright: Кударенко Елена, 2026
Свидетельство о публикации №126041702708
Свидетельство о публикации №126041702708
Рецензии
Дуже красиво та чуттєво вийшло, Ви так точно передали настрій, прочитала з цікавістю. Всього Вам найкращого 🙏
Соня Арутюнова 17.04.2026 22:01 • Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 17.04.2026 22:01 • Заявить о нарушении