Про маму

Мамо, мамо, рідна моя нене,
Я б тебе побачити хотів.
Знаю, що хвилюєшся за мене
Звідти, з позахмарових світів.

І хоча тебе немає поряд,
Знову рідний образ промайнув,
Відчуваю твій  ласкавий погляд,
Помічаю ранню сивину...

Та зусилля жодного не треба,
Щоби знов побачити у сні
Твої очі, що у колір неба,
Як на цьому фото на стіні.

Голос твій, що кличе до сніданку,
Запах хліба, щойно із печі,
Руки, що  будили на світанку
Та вкривали ковдрою вночі.

Йду  думками  к  рідному порогу
І з минулим з’єднуюсь містком,
Звідки проводжала у дорогу,
Ледь помітно осінив хрестом.

Я його ще й досі відчуваю
На шляхах  життєвих  вдалині,
Та не озирнувшись, уявляю
Знов твоє обличчя у вікні.

За роки багато відбулося
Бачиш, стали на ноги сини.
Та лише бажання  не збулося -
Аби тільки не було війни…

Мамо, мамо, рідна моя нене,
Як тебе я  бачити хотів.
Знаю, що хвилюєшся за  мене
Звідти, з  позахмарових світів.
Знаю, ти піклуєшся про мене
Навіть з позахмарових світів.