Сквозь трещину сомнений... Перевод с украинского

Когда отчаянье заварит ночь,
Моя душа как скрипочка в футляре:
Бессонье так искрится, что невмочь
И ля-минором ноет мне про старость.

В надтреснутом кувшинчике вино
Высвечивает дней минувших блики.
Их отменить навеки не дано,
Всё в памяти: события и лики…

Дорога, траекторией крива,
Воспламеняясь, в бездну ночи канет…
Мечта лучом в предсердии  жива,
Надежды обрамляет белой сканью…

Высасывает силы лабиринт,
А полюс компаса давно утерян.
Случается, подводит сердца ритм,
Да всё ж душа в предназначенье верит.

Вселяет веру в утро белый птах,
Сквозь трещину сомнений свет впускает.
Лучом стирает солнце липкий страх -
И серебром душа блестит веками!..

Оригинал:

Коли заварить відчай темна ніч,
Моя душа – мов скрипка у футлярі:
Безсоння іскри сипле навсібіч
І ля-мінором бризкає про старість.

У тріснутому келиху вино
Відсвічує життя давно минуле,
На жаль, немає вороття воно,
Вчорашнє тільки в пам’яті пульсує.

Виснажує життєвий лабіринт,
А потяг долі компасу не має,
Буває, що підводить серця ритм,
Та все ж душа вітрила не складає.

Життєва путь, як дзеркало криве,
То пломеніє часом, то чорніє,
Та мрія в серці променем живе
І ля-мінор новим світанком ріже…

Вселяє віру ранку білий птах,
Крізь тріщину сум’ять пускає світло,
Стирає промінцями страх
І сипле в душу сподівання срібло.

http://stihi.ru/2026/04/14/8091
© Галина Чехута