про жон-мироносиць

— Зливо квітне;ва, що вимити хочеш?
Тільки-но ніжність торкнулась душі...
— Сльози на ви;лицях жо;н-мироно;сиць,
тіні вагання на вічній межі.
— Наче учо;ра все скинула листя,
бідна вдовиця, плакуча верба,
бачиш, сьогодні в зеленім намисті...
— Не пере;ймайся, то свіжа журба.
(світлина: Люба Яцків. Жони мироносиці.)


Рецензии