***

З кожним новим днем
Моє місто стає примарою.
Скільки людських пісень
Не почути тепер за хмарами.

Я дивлюсь навкруги
І не бачу знайомого.
Рідні мої береги —
Тепер смерть поза втомою.

Кожен знайомий кут —
Усього лиш ілюзія.
Я колись жила тут —
Нині лиш гармат музика.


Рецензии