Скувала клiпавки дрiмота
на груди впала голова,
як на предтечу ешафота,
як свіжоскошена трава.
Всього на мить душа звільнилась
у цьому збудженому сні,
не знаю чим, втім знаю, кимось,
хто возить інших на човні.
світлина: Микола Ге. Морська затока. Віко
Свидетельство о публикации №126041503647