Скувала клiпавки дрiмота

Скувала кліпавки дрімота,
на груди впала голова,
як на предтечу ешафота,
як свіжоскошена трава.
Всього на мить душа звільнилась
у цьому збудженому сні,
не знаю чим, втім знаю, кимось,
хто возить інших  на човні.

світлина: Микола Ге. Морська затока. Віко


Рецензии