про серпик дармовиса

u797.
Я заблукав, на те і хащі.
На світ завабила пітьма.
О;ба, оба тепер пропащі,
для сподівання зокрема.
Куди не кинеш зір — завіса —
куліси чорний оксамит.
Лиш в небі серпик дармо;виса
пильнує, наче слідопи;т.
(світлина: Микола Ге. Хутір Іванівський)


Рецензии