про серпик дармовиса

Я заблукав, на те і хащі.
На світ завабила пітьма.
Оба, оба тепер пропащі,
для сподівання зокрема.
Куди не кинеш зір завіса -
куліси чорний оксамит.
Лиш в небі серпик дармовиса
пильнує, наче слідопит.

світлина: Микола Ге. Хутір Іванівський


Рецензии