Земле моя, ти роди`ла героїв,
Пережи`ла лихоліття роки.
В тебе, як в матері, срібло на скронях,
Та не грубішає лагодь руки,
Котра гойдала колиску держави,
Пестила мудро чуби поколінь,
Гнівно у бій підіймала застави,
Мирним садам дарувала цвітінь...
Сховані роздуми квітнуть з роками,
Віршами стиглими розум бринить,
Твердо прохає, щоб жить не звикали
В світі, де спокій, - знамена, - блакить.
Вірна дорога – то вірна робота
З ранку червоного – наче на бій,
Щоб незбагненні віками висоти
Змістом ставали землі молодій.
27 грудня 1982р.
Вiрна дорога
© Copyright: Леонид Плыс, 2026
Свидетельство о публикации №126041408869
Свидетельство о публикации №126041408869
Рецензии
