Вимрiю весну

У сірій млі я вимрію весну –
Яскраву, теплу, сонячно-хмільну,
В тон квітам – колір губ, шовків каскад
І стукіт кроків у просохлий сад.

Піду щасливо у яскравий світ,
Де кожна квітка – це душі політ!
Своїм думкам додам квітковий штрих,
Щоб зник гіркий полин часів сумних.

У променистій вигаданій грі
Я буду усміхатися весні,
Ще й сонце намалюю серед хмар
І бджілку, що несе смачний нектар!

Цей день я буду пити, як вино,
Розтопить смуток сонячне тепло!
Черпатиму натхнення у красі,
Весна чимдуж розквітне у мені!..


Рецензии