Запитав онучок: - діду?
(За столом після обіду)
А навіщо тобі вуса?
У бабусі їх нема.
Дід примружив щиро очі,
Я вусами серед ночі
Навіваю сни казкові.
А на ранок не дарма
Ти їх добре пам'ятаєш,
Як у сні, ти сам літаєш.
Ніби птаха над землею,
Ти летиш в височині.
А в бабусі, - інші справи:
- Вона нам готує страви.
Страви смажені, печені, варені,
- й дуже смачні!
Потім дідусь встав з за столу,
Витер хусточкою піт...
Розправив шикарні вуса.
Діду, - скільки ж тобі літ?
Літ мені внучок багато,
Рівно стільки ж - як і зим.
Тож недаром мене кличуть
Всі, - старий дідусь Яким.
18.02.2026
Дiдусь Яким
© Copyright: Сергей Краснопольський, 2026
Свидетельство о публикации №126041308831
Свидетельство о публикации №126041308831
Рецензии