Якщо у полi засну пiд горiлкою –
Зажурят ся лем вiтри буйнiї,
Тельбухи роздируть вовки сiриї,
А кiстки висушить сонце красноє.
Тiло розклюють чорнi ворони,
Душу зволокуть чорти-вороги
Дальоко, дальоко – аж до пекельна дна,
Глибоко, глибоко – аж до тартару.
Не побачити там свiту бiлого,
Танцювати не можна iграючи –
Полихати менi у льодяним вогнi,
Замерзати завжди не згораючи.
Якщо у полi засну пiд горiлкою –
Розштовхайте ж мене, сябри вiрниї!..
#
Творець тексту: Константин Матвеев
Погана горiлка
© Copyright: Костян Матвеев, 2026
Свидетельство о публикации №126041208819
Свидетельство о публикации №126041208819
Рецензии