Струни долi

(Поетичний переклад вірша Сергія Ясонова)

Весна, весна, пора кохання,
зліт почуттів – пташиний зграй
та з холодами розставання.
Любов, блаженство, вічно сяй!
Так, в березні, у квітні, в травні –
все вчасно, мить емоцій славних.
 
Чекаю щастя навесні,
побачень радісних тріолі.
Та ніжно-трепетно мені
перебирати струни долі.
Мотив гітарний не фальшивий.
Кохання! Почуття розливи.
 
Струмок пробився з-під землі –
так ти душі торкнулась ніжно.
І поцілунок на зорі –
як в лісі квітка білосніжна.
Надвечір пух з розлогих верб
зрізає місяць, ніби серп.
 
З землі сповзає білий сніг,
як шуба, сонечком прогріта.
У мареві ночей хмільних
ти вже готова захопити
в магічний наш квітневий час –
любов і пристрасть поміж нас.   
 
Тепер в житті я не один.
Ні, не обман першоквітневий:
настав для щастя наш термін,
такий, як у Адама-Єви!
Єднання душ і тіл розквіт,
любов – хай знає цілий світ!      
 
Дарує травень нам натхнення,
щаслива мить, ти не зникай!
Блаженство у квітучий день я
вкусив. В душі найсправді рай.
Цей аромат бажаний ми
чи не розгубим до зими?
 
Весна... любов... щаслива річ...
Шкода, що все колись кінчається.
Термін. Хоч клич, а хоч не клич…
А березень у серці відбивається
та вічний квітень. Травень, не злітай!
Чекаю завжди! Не скажу "Прощай!"
.
.
Дякую Олегу Гореліку за чудову пісню на ці вірши: