Спинили на дорозі мене інші,
Всміхаються, питають, йду куди?
Ходімо з нами, гроші в нас не гірші,
Все матимеш за грамотні труди.
І я готовий був піти б, та в п’яти
Вкололи вустюки, такі як сам, -
Колючі, свіжі – страшно в руки брати,
Незнані ні словам, ні голосам.
Тож різні ми, кажу до подорожніх,
Вам он туди, мені – ще подивлюсь,
Бо звикло мені бачити не в кожнім
З вас добро, але ж – комусь молюсь!
Ідіть собі. Спасибі, що вітались,
Бажаю вам теж усього добра,
Спішу, он бур’яни порозростались,
Яких рубнути вже якраз пора
По китицю, або й з корінням вирвать,
Та в кучу, та на пашу – до корів!
…Що там казати нам із нашим вмінням
На речі глипати з-під чорних брів?
25.06.2004р.
На довгу зиму
© Copyright: Леонид Плыс, 2026
Свидетельство о публикации №126041008275
Свидетельство о публикации №126041008275
Рецензии