Я біль всередині сховаю
Від злих пліток, чужих очей.
Образа досі серце крає,
По венах цівкою тече.
Напевно, хтось і зрозуміє,
А хтось — засудить навпаки.
Все більше серце навісніє,
Мов розриває на шматки.
Вмикаю зранку телевізор —
Стає погано від новин.
В аптеці фармацевт—провізор
Порадить, може, вітамін.
Я вкриюсь теплими речами;
У серце двері — на замок.
Не хочу плакати ночами
І так тремтіти від тривог.
Я біль всередині сховаю;
Відвертість — рідним та близьким.
Все щось постійно серце крає
І душить, мов ядучий дим.
Сховаю
© Copyright: Соня Арутюнова, 2026
Свидетельство о публикации №126040908735
Свидетельство о публикации №126040908735
Рецензии
Я твій біль не відштовхну,
не відведу очей,
Він має право жити,
хоч і рве на шматки.
Те, що крає серце
— не слабкість, а крик душі,
Я візьму його тихо,
як беруть у руки свічку в темряві.
Плітки хай шепочуть
— ми їх не впустимо всередину,
Чужі очі нехай судять,
ми їх не запрошуємо в гості.
Твоє серце навісніє
— я сяду поруч,
І буду дихати з тобою,
поки воно не заспокоїться.
Не треба ховати все в собі
до останньої краплі,
Іноді біль потрібно випустити,
як пару з чайника.
Я не провізор
і не дам тобі вітамін від туги,
Але дам своє плече
— воно не зламається під вагою.
Вкрийся не тільки теплими речами,
а й моїми словами,
Замкни двері в серце,
але ключ залиши мені в долоні.
Якщо вночі затремтиш
— напиши, я не сплю,
Прийду, навіть якщо
це буде просто «ти тут?»
Біль всередині
— це теж ти, тільки дуже втомлена.
Я не злякаюся диму, що душить,
Я вдихну його разом з тобою,
А потім видихнемо світло — разом.
Ти не одна з цим.
Я тут. ❤️
Кударенко Елена 19.04.2026 18:17 • Заявить о нарушении
не відведу очей,
Він має право жити,
хоч і рве на шматки.
Те, що крає серце
— не слабкість, а крик душі,
Я візьму його тихо,
як беруть у руки свічку в темряві.
Плітки хай шепочуть
— ми їх не впустимо всередину,
Чужі очі нехай судять,
ми їх не запрошуємо в гості.
Твоє серце навісніє
— я сяду поруч,
І буду дихати з тобою,
поки воно не заспокоїться.
Не треба ховати все в собі
до останньої краплі,
Іноді біль потрібно випустити,
як пару з чайника.
Я не провізор
і не дам тобі вітамін від туги,
Але дам своє плече
— воно не зламається під вагою.
Вкрийся не тільки теплими речами,
а й моїми словами,
Замкни двері в серце,
але ключ залиши мені в долоні.
Якщо вночі затремтиш
— напиши, я не сплю,
Прийду, навіть якщо
це буде просто «ти тут?»
Біль всередині
— це теж ти, тільки дуже втомлена.
Я не злякаюся диму, що душить,
Я вдихну його разом з тобою,
А потім видихнемо світло — разом.
Ти не одна з цим.
Я тут. ❤️
Кударенко Елена 19.04.2026 18:17 • Заявить о нарушении
Щиро дякую за підтримку та теплі слова! Дуже красиво та затишно стало на душі 🤗☀️
Соня Арутюнова 19.04.2026 21:24 Заявить о нарушении
Соня Арутюнова 19.04.2026 21:24 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.