Бригадир

Бригадир (Цикл «Гумор із конверта»)

Був колись Пилип Копистка
Бригадиром славним,
Тобто був він у бригаді
Від начальства главним.
Мав він восьмого розряда,
Звісно, був партійний,
Знав усе, що треба й нада,
Доки не покійний.
План виконували хлопці,
Рили та копали,
В бригадировій коробці
Наградки лежали.
Ордени були й медальки
За труд і заслуги,
І город для жінки Гальки
Уздовж лісосмуги.
Провели туди водичку,
Хатку збудували,
Посадили збоку дичку
І садок надбали.
Соток десять. А бригада
Клаптики манюні
Получила, наче ззаду
Бабиної клуні.
На курорт Пилип катався
Раз на рік до Сочі,
Там на пляжі отирався,
Кості грів робочі.
З Галькою, авжеж, самого,
Вона не пускала,
Бо ще зробить Філя ноги,
Мов тінь аксакала.
Бо із віком біс по ребрах
Лазить і лоскоче, -
Краще хай сидить у вербах,
Й нічого не хоче.
А ще якось у парткомі
Ділили папери –
Получили всі “в законі”
Ходять, наче сери.
Облігації, коротше,
Знать порозбирала,
Аби не згоріли гроші,
Як партія впала.
Бригадир Пилип одержав
На “Волгу” талона, -
Він у черзі став найпершим
Й чекає “балони”.
Два роки проходить, п’ятий,
А машин немає!
Вже 12-й на п’яти
Хитрим наступає.
Ходять вони, бувші сери,
Гніваються, бідні, -
Коли ж стануть ці папери
На машини плідні?
Коли ве`рнеться усе те,
Що було доступне
Власникові партбілета –
Справжнє все та крупне?
Коли знову наші люди
Ритимуть канави,
А Пилипові у груди
Вкрутять орден Слави?

початок 90-х років.