К.Д.
Світе мій, мій всесвіте, звужений
в точці часів, розтоці стеж,
я своїми руками пружними
розширяю тебе без меж.
Я очами, смарагд, завидуй-но,
доглядаю твоє лице,
світе мій, розмаїтий, видимо,
як пасхальне оте яйце.
Я крокую назад від спокою
у забарвлення весняне,
і закоханий і закохую,
світе мій, обійми мене.
Світлина: «Українка біля тину», Ілля Рєпін
свiте мiй
© Copyright: Цветков Александр, 2026
Свидетельство о публикации №126040902633
Свидетельство о публикации №126040902633
Рецензии