Весна! Яка ж вона красуня!
Давно в минулому сніги!
Я п’ю красу і не нап’юся,
Не можу стримати жаги!
Уже забулись заметілі!
У грудях – диво і тепло!
Природа – у п’янкому зіллі!
На травах – росяне срібло!
Творить сюжет рука Господня:
Вербові котики, хмарки…
Наснага яви йде від сонця,
Співають весело пташки!..
В бурштині сонця – страсті натиск,
Полотен затишних модерн!
Душа не хоче ще згасати,
В нічний котитися сонет!
На вишню гляну, на березу,
На небо у часи світань…
Ще рано закругляти п’єсу!
У серці – море сподівань!
Ще рано
© Copyright: Галина Чехута, 2026
Свидетельство о публикации №126040901583
Свидетельство о публикации №126040901583
Рецензии